Асоціативи Відня, на перший погляд, окреслюють лише аристократичні прояви музичного мистецтва. Проте Ауроре Баль продемонструвала іншу більш сакральну сторону легендарного міста. Віденська органна музика дивує та концентрує.
Фестиваль LvivMozArt покликаний «створити певний ренесанс», як висловилася Оксана Линів, ренесанс постаті Франца Ксавера Моцарта, а заодно і періоду, у якому він взаємодіяв, творив та мандрував. Органна музика Відня – одна із граней разючого «моцартівського діаманта», а її виконавиця – не менш яскрава «ранкова зоря» музичного неба.
Домініканський собор на декілька годин став оселею для електронного органу – це був спільний концерт LvivMozArt та українсько-швейцарської організації Haliciana Schola Cantorum.
«Я думаю, що на запитання: вибрала я орган, чи він мене?, – я із впевненістю відповім, що вибрав мене саме він. Вперше почула орган, коли мені було дванадцять. Подруга запросила мене на майстер-клас органу для початківців. Прийшло всього три людини – було дуже весело! Я була вражена можливостями органу. Постійно хотілося комбінувати різні тембри, регістри – всі ці флейти, гобої та інші інструменти, а також імпровізувати…», – поділилася Ауроре.
Ауроре Баль – унікальна музикантка, яка продовжує рухатися у напрямку музичної довершеності. Аурора отримала Diploma in Music за спеціальністю фортепіано, також ступінь бакалавра як музикознавець. Здобуваючи ступінь магістра музикознавства, вона продовжує вдосконалювати свою виконавську майстерність як органіст.
Серед багатьох проектів, які організовувала органістка, найяскравішими спогадами у пам’яті відбився лише один:
«Моя сестра – професійна викладачка сучасного танцю, із знанням мистецтва балету та барокового танцю, також вона надзвичайна в імпровізаціях. Ми, сестри, вирішили створити спільний проект, де я виконую певну музику на органі, а сестра танцює імпровізуючи. Зараз ми створюємо протилежну концепцію, де вже вона має хореографічно визначену програму, коли я, дивлячись на рухи, імпровізую. У нашому проекті ми використовували і скрипку, і хор, а вже наступного року маємо презентувати наш проект у педагогічній школі – розуміння взаємовідносин музики і танцю для студентів. У цьому проекті я виконую лише романтичну або модерну музику. Проте у найближчий час я виконуватиму власні композиції, в той час як сестра імпровізуватиме в танці…», – із усмішкою пригадує Авроре.
Так, окрім декількох високих освітньо-кваліфікаційних музичних рівнів, Ауроре Баль є композиторкою, яка деякий час працювала у сфері електронної музики, проте повернулася до акустики та «живих інструментів». Вона часто взаємодіє із сучасними композиторами, виконуючи їх твори, одночасно збільшуючи обсяг репертуару як у бік давньої музики, так і у сторону сучасності.
«Для мене написання музики – це не розумова вправа. У момент написання ти не думаєш про рівень обізнаності, про впливи та течії, про актуальність та консервативність. Весь аналіз відбувається вже опісля, і тоді можна говорити про контекст та впливи. Тому утверджувати якісь певні закономірності у своїй композиції не можу…», – роздумувала органістка.
Ауроре Баль постійно бере участь у різних музичних проектах та концертах. За час свого вдосконалення як музикантки вона відвідала багато майстер-курсів та уроків відомих європейських особистостей. Виконавиця здобувала першості на різних конкурсах та отримала гран-прі на престижному конкурсі імені П. Гохгаймера, яку вдавалося отримати музикантам із 1971 року лише 6 разів! Окрім того, що Ауроре є головною органісткою у швейцарському катедральному соборі Св. Михайла в кантоні Цуґ, вона є частим та почесним гостем на численних фестивалях давньої музики. За роки музикування Європою Ауроре говорить про такі поради:
«Тобі, як органісту, потрібно адаптувати репертуар до певного органу. Сьогодні ти виконуєш музику у Франції, завтра у Німеччині на органах, які мають значні відмінності. Вибирати репертуар завжди складно, тому ти повинен знайти людину, яка вже знає цей орган, щоб запитати в неї про його складнощі, особливості, небезпечні моменти (такою людиною саме зараз у Львові був Іван Духнич). Тобі потрібно пристосувати твою аплікатуру, артикуляцію, а також темп. Тобі потрібно тотально адаптуватися до органу. Ти повинен відноситися до органу бережно – тоді отримаєш краще звучання. А також будь обізнаним у своїх фізичних навичках, щоб не чубаритися із органом».
У Домініканський храм, через декорації зйомок фільму, прибули багато людей. У натовпі здивованих лиць майже не було музикантів, що домішує ще декілька чуттєвих приправ до загального нестримного очікування початку. Українські слухачі часто не знають, що потрібно шукати у академічній музиці, особливо в органній. Ауроре розповіла, як вона зближує слухачів із виконуваною нею музикою:
«Для мене, якщо у музиці можна відчути риси танцю, я спробую показати як цей танець виглядає, його особливості. Я не такий чудовий танцюрист, проте, вважаю, що кожен зрозуміє цей твір краще. В іншому випадку я можу пояснити твір, використавши кумедну історію або розказавши анекдот, використовуйте уяву свого слухача».
Аурора підготувала добре продуману програму творів, які вона зважено розприділила. Вона згрупувала композиції за стильовими тенденціями Відня так, щоб їх можна було помітити та співставити: «європейський еталон у Відні», «контрапункт у Відні», «галантний стиль у Відні», «у медитативній органній музиці відчувається вплив струнних інструментів», «шедеври».
Кожен музичний епізод концерту органістка розказувала унікально по-новому. Техніка, акценти, мелізми, пасажі, градації, трелі – всі технічні деталі було дотримано, зважено витримано та музично пояснено.
«Найбільше я люблю виконувати Vater unser із Clavier-Übung III Й. С. Баха, а також надзвичайно люблю повертатися до Етюдів у формі канона для органу Р. Шумана. Також одним із улюблених залишається Хорал Брамса op. 122, який він написав перед самою смертю… Твори, які прозвучать на концерті, також мають емоційнo важливу місію. Я спеціально розставила їх, чергуючи більш глибоко інтелектуальні та більш комфортні та легкі», – розказує Ауроре.
Коли музикант відчуває себе за інструментом вільно і комфортно – такі ж відчуття проносяться й через аудиторію.
Музика набувала багатьох образів: цікаво було помітити граціозного із нотками менуету Леопольда Моцарта у його «Старовинному хоралі», після якого жвавий та контрасний син відлуннями залишився у Фузі g moll для органу. Такі постаті як Альбрехстбренер, Рінк, Муффат, Еберлін – рідкісні гості у львівських концертах – зняли маски невпізнаності завдяки Ауроре Баль.
Окрім концерту, Ауроре провела чудовий майстер-клас виконавського мистецтва на органі. До органістки приїхало декілька музикантів, які, дізнавшись про можливість отримати декілька уроків, зробили все, щоб їх відвідати.
«Я навчаюся як піаністка, проте орган люблю не менше. Завдяки наполегливості і енергії Ауроре надихнула мене на нові пошуки та відкриття незвіданих сторінок музики. Я вважаю, що треба бути космополітом, пізнавати світ та спілкуватися з іноземцями – це як ковток свіжого повітря. Ауроре як людина, як виконавець, як ментор – просто супер! Вона проводила майстер-клас у невимушеній атмосфері, дуже позитивно, приємно, без лишнього офіціозу. Всі почували себе вільно і дуже зручно. Я дуже рада, а також сильно вдячна», – Юрченко Анастасія. Піаністка. Київська консерваторія. ІІІ курс.
Це не перший і не останній концерт (і майстер-клас), на якому можна буде заглибитися в органний музичний концепт разом із Ауроре Баль…
«Дуже важливо вчитися імпровізувати на органі, та й взагалі… А також виконувати те, що маєте всередині. У Паризькій консерваторії існує дуже багато іспитів саме на імпровізаційність. І, хоча, зараз їх кількість меншає, важливість імпровізації для музиканта неймовірна. Імпровізуйте!», – подарувала на прощання усмішку Ауроре.
Фото надані організаторами LvivMozArt, Haliciana Schola Cantorum та Ауроре Баль
Автор головного фото – Zenon Pasic
Петро ЖЕРУХА
